З ЛЮБОВ’Ю — ТАТО

Вчора наша країна вшанувала День батька. З цієї нагоди пропонуємо увазі читачів саме таку – батьківську історію. Валерій Пузік, написавши книгу «З любов’ю — тато», 2023 рік, 273 с., виклав своєрідну розмову з сином, який лишається далеко, але знаходиться завжди поруч — у батьківському серці. Ця книжка про зламане сьогодення, в якому перебувають сотні тисяч наших воїнів. Фактично, це – живий нерв, який не дозволяє збайдужіти в жорстокій дійсності. А ще вузька стежка над прірвою, яку потрібно пройти, щоб побачити світло: дітей, рідних, мирне небо над головою. Це теплі листи-звертання до сина 2018, 2022 років, що обриваються коротким: «Кохаю», «З любов’ю, тато», «Я ловлю твою руку…». У книзі автор показує, що навіть у найжорстокіші миті буття в центрі лишається людина. Письменник веде читача у фронтовій реальності між уламками спогадів та сьогодення, мріями про майбутнє. Валерій Пузік – сучасний український письменник, художник, режисер та журналіст, що нині служить в лавах ЗСУ. Автор книг: «Бездомні пси», «Моноліт», «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «Шахта. Ранкове зведення», співавтор книги «Наші Котики. Бліндаж» та фентезі для дітей «Делфі та чарівники». Картина з допису називається «На краю маревокраю».

#бібліотека_рекомендує