Лились рядки. Текли слова чудові
Й було так затишно й спокійно на душі.
Хоча в віршах звучала білоруська мова
Та це були українські вірші.
1 вересня в Публічній бібліотеці ім. В.Малика лубенці мали розкішну можливість ближче познайомитися з Інною Дідик (Снарською), чарівною жінкою, талановитою, неординарною особистістю, українською й білоруською письменницею, журналісткою, членкинею Національних спілок письменників та журналістів України, Міжнародного союзу білоруських письменників, авторкою дев’яти збірок поезії, авторкою і режисеркою близько 300 художньо-публіцистичних передач та документальних фільмів про видатні постаті української історії і культури, про вікопомні події в житті української нації.
Інна Дідик (Снарська) – учасниця і лауреатка всеукраїнських і міжнародних фестивалів телерадіопрограм «Калинові острови», «Мій рідний край», «Перемогли разом», лауреатка багатьох престижних літературних і літературно-мистецьких премій імені Олени Пчілки, імені Івана Котляревського, імені Василя Симоненка, імені Панаса Мирного, імені Леоніда Бразова, Міжнародної літературної премії «Нашчадкі Скарыны» (Білорусь). 2018 р. її збірка «Вогнепаклонніца» ввійшла в шортлист Міжнародної літературної премії імені Наталії Арсєннєвої (Білорусь) за кращу книгу поезії білоруською мовою. Обласної журналістської премії ім. Григорія Яцика.
Тож зустріч була затишною і релаксовою. Вірші білоруською і українською мовами, відверто – про себе і про те, як не просто живеться зараз її друзям, письменникам Білорусі, про свою журналістську працю на ОДТРК «Лтава» і ще багато цікавого...
Вона всіх причарувала досить простою, а направду вкрай складною річчю – вишуканою гармонією форми та змісту. Поетка в творчості незміряно щедра на розважну думку й добірну фразу. Рядки, строфи, поетичні цикли в неї зігріті теплом і 101 правдою, пронизані любов’ю й силою, наснаженні мудрістю й ніжністю.
А ще - до чеснот Інни Снарської – поряд із талантом, безкорисливістю – слід віднести незрадливий патріотизм. І те, що вона, білоруска, а прекрасно володіє українською мовою і пише українською - багато про що говорить. На зустрічі авторка говорила про Лубни, як улюблене місто, з яким іі пов'язує робота над фільмами про В.Симоненка, наших сучасників. А ще недавнє знайомство із земляком - прекрасним поетом Василем Філіпенком, який живе в Лубнах.
Учасники зустрічі переглянули один з перших фільмів Інни Дідик.
На зустрічі були присутні друзі, колеги по перу Інни – письменники Олександр Міщенко, Раїса Плотникова, Ганна Кревська, Наталія Баклай, Олександр Печора. У своїх виступах вони ділилися спогадами, бо багато хто знав Інну Станіславівну особисто, говорили про авторку як чудову майстриню історичних портретів. І про те, що її художні тексти такі філігранно прості у своїй довершеності і кожен відгукувався з невимовним душевним теплом на ту чи іншу тему.
Ініціював зустріч в бібліотеці ім. Володимира Малика Василь Філіпенко. Він дав високу оцінку найновішій прозовій збірці своєї землячки «Зачарований скарб» і доповнив виступ своєю поезією.
Тож захід залишив післясмак духовного прориву крізь заполоч буденності. А це означає, що люди змогли на хвилинку стати над світом і дорівнятися до вищих сил.
댓글