А ви коли небудь відчували себе у ролі слідчого, вивчаючи факти з минулого нашого міста? Ми – так! Нещодавно учасники літературно-мистецького клубу «Червлені щити», що діє на базі Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика, провели цікаву та пізнавальну екскурсію, дослідивши історію архітектурної пам’ятки міста – будівлі Лубенського окружного суду. Перед початком «судово-медичної експертизи» керівник клубу, бібліотекар Марина Кононенко ознайомила студентів Лубенського фахового медичного коледжу з історією будівлі, адже не дарма нині площа носить ім’я академіка Олексія Бекетова. Видатному українському архітектору та педагогу лише в Харкові належить понад 40 будівель, а в нашому місті під його керівництвом звели дві найбільші інституції того часу – суд та єпархіальне училище. Після цікавого обговорення та розгляду ретро-світлин на інтерактивній дошці експерти під керівництвом методиста коледжу, викладача зарубіжної мови та літератури Людмили Науменко, рушили до приміщення суду. Під час екскурсії юні дослідники з’ясували, що на творчість Олексія Бекетова надихали: «Любов до Батьківщини, любов до молоді, любов до природи, до зображення краси, якої я прагнув з ранніх років». Лубенський окружний суд був за величиною та обсягом справ другий на губернію. Він охоплював кілька повітів та мав два відділи: для цивільних та кримінальних справ. Штат нашого суду був такий: голова суду, товариш голови, члени суду, секретарі, їх помічники, архіваріус, пристави, прокурор з його товаришами та секретарями, судові слідчі, нотаріуси, кандидати на судові посади, розсильні, присяжні. Коронні (професійні) судді призначалися царем довічно. Звичайно, наших експертів найдужче цікавила дотичність суду до медицини. А як відомо – хто вперто шукає, той обов’язково знайде. Отож тривалий час лубенський суд очолював Олексій Тимофєєв – тато відомого лікаря-хірурга та мемуариста Сергія Тимофєєва, що залишив нам усім неймовірно цінні спогади про історію найбільш гучних судових справ у місті та власне історію становлення лубенської медицини. Втім, це – тема наступних зустрічей учасників нашого клубу.
Comments