«УЖЕ НЕДАЛЕЧКО ЧЕРВОНЕ ЯЄЧКО!»

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Володимир Верховень.

Традиційно на Лубенщині фарбували крашанки та писанки, здебільшого у Чистий четвер. Отож колектив Публічної бібліотеки імені Володимира Малика у дружньому колі зібрався на арт-заняття в техніці декупаж. Такі зустрічі – гарна нагода згадати своє – славні традиції нашого краю та людей, що їх зберегли крізь віки. А чи знаєте ви, що вже в 1890-х роках писанкарки були зникаючою професією? Яким чином на Лубенщині зібрали понад 2000 писанок? Як звали наших самобутніх майстринь та які барвники вони використовували? Чому давнє мистецтво пішло в небуття? Що таке «Шуличі лапи», «Вовчі ребра», «Безконечники»? Що робили з першою писанкою, подарованою на Великдень? Про це й не лише про це дізналися учасники зустрічі, спираючись на старовинні світлини лубенських писанок та цікаву оповідь «Світ починається з яйця» письменниці Ганни Кревської про нашу музейницю К. Скаржинську та збирача й упорядника писанкової колекції С. Кульжинського, котра нещодавно вийшла у збірнику «Цей Великий день», упорядник — Олександр Козинець, видавництво «Ліра-К», 2026 р., 290 с.

#Нація_з_глибоким_патріотизмом_непереможна #цей_великий_день

#ПисанкаЄднання #КультураЄднає